середа, 15 лютого 2017 р.

Наші перемоги






Результати  учнівських олімпіад
із базових дисциплін у 2016/2017 навчальному році

№ з/п
Предмет
місце
Клас
ПІБ учня
ПІБ вчителя-предметника
1.
Українська література
ІІІ
       11
Круліковська Світлана Валеріївна
Козачок Наталя Степанівна
2.
Українська  література
ІІ
7-А
Семенюк Юлія Вікторівна
Козачок Наталя Степанівна
3.
Олімпіада з етнографічного краєзнавства
І
9-А
Бердар Анна Тарасівна
Козачок Наталя Степанівна
4.
Конкурс Т.Шевченка
І
11
Круліковська Світлана Валеріївна
Козачок Наталя Степанівна
5.
ХХІІ районний форум юних краєзнавців «До оберегів відродження »
І
11
Круліковська Світлана Валеріївна
Козачок Наталя Степанівна
6.
Моя Батьківщина-Україна»(Чернівці)
І
11
Круліковська Світлана Валеріївна
Козачок Наталя Степанівна
7.
 «Моя Батьківщина-Україна»(Київ)
ІІІ
11
Круліковська Світлана Валеріївна
Козачок Наталя Степанівна
8.
Українознавство
ІІІ
11
Дубець Яна Андріївна
Козачок Наталя Степанівна
9.
Українознавство
ІІІ
9-А
Бердар Анна Тарасівна
Козачок Наталя Степанівна
10
«Глибоцька Зіронька» (Художнє читання)
ІІ
11
Дубець Яна Андріївна
Козачок Наталя Степанівна,
Мої україночки

Література рідного краю


Тамара Севернюк

Я так тебе люблю, як пахнуть айстри.
Сумую по тобі, як плаче дощ.
Без тебе мучусь,
Як в шуканнях майстер,
Заблуканий в скрижалях древніх  площ.

Зима в моїх очах.
Долоні — з льоду.
Жаринка тліє кволо на губах.
Я так тебе люблю, як...
( Хто це ходить? )
...Як сад цвіте!
( Це — осінь. Листопад. )
  

Хай що - я мушу бути тут, 

На цих вітрах, снігах, морозах,

 У майських зливах, бурях, грозах,

 Між цвітом рут й тернових пут.

Я мушу знати - хтось мене 

На цій землі завжди чекає...

Нехай це буде навіть Каїн ...

Аїд нікого не мине. 

Але...ці схудлі спориші,

 Ці перласвічні матіоли, 

Це - в ланцюгах безжнив'я поле...

Куди від них, без них - душі?... 

Моя земля - несхитна твердь,

 Крихка свобода і...неволя,

 Убогий прихисток і - д о л я..

.Моє буття. Моя несмерть..

. Хай що - я мушу бути тут

 І чути - хтось мене гукає: 

Волошка з жита...пташка з гаю...

 Сльози чиєїсь перламутр...

Я мушу, мушу бути тут.



Борис Бунчук
Не треба мудростей високих –
Пощо словесну воду лить.
Он плаче хтось. Ступи два кроки:
Людино, що тобі болить?

Поезіє, журо і віро,
Допоки слово буде жить,
Твоєї істинності міра:
Людино, що тобі болить?


Вивчаємо рідний край


Глибоцькі берегині української духовності в Італії

         Напевне, кожному українцю гріє серце думка про те, що про його Батьківщину знають за її межами, люблять та поважають . Завдяки українським емігрантам світ має можливість познайомитися з нашою культурою, звичаями ,традиціями. Саме такою  є Вероніка Георгіївна Руснак, уродженка села Чагор , вчитель, завуч  Молодійської школи, яка змушена була виїхати з України  і  вже понад 18 років проживає у місті Бергамо, на півночі Італії.  Ця тендітна жінка зуміла об’єднати велику кількість однодумців та створити українську суботню школу "Квіти України" в місті Бергамо, де дітки українського походження мають можливість вивчати рідну мову, співати українських  пісень, стати частинкою своєї історичної Батьківщини. Під керівництвом Вероніки Георгіївни учні та батьки  школи  приймають участь в багатьох культурно-мистецьких  заходах ,на яких з гідністю представляють  Україну та її культуру.
         Нещодавно  в місті Бергамо проходив фестиваль “УКРО-2016”, який  має на  меті  зберегти  українські традиції,  рідну мову, материнську пісню . Його концепція полягає в якомога ширшому залученні земляків та творчих колективів до його участі. Співорганізатором фестивалю стала і Вероніка Георгіївна Руснак. Українська громада міста Бергамо цікаво та креативно підійшла до організації та проведення фестивалю.  Під час “УКРО-2016”  організували виставку-продаж виробів народних ремесел; майстрині у майстер-класах навчали традиційних українських народних промислів; ґазди та ґаздині з Бергамо разом зі своїми дітками, які відвідують українську школу «Квіти України», влаштували парад національного українського одягу;  місцеві кухарі та господині приготували традиційні українські страви; під час фестивалю провели благодійну лотерею, а  найталановитіші земляки співали, танцювали, жартували — своїми піснями і танцями «заряджали» гостей світлою та радісною енергією не тільки на цей день, а й до наступного фестивалю. Оргкомітет подбав про те, щоб час, який учасники та глядачі провели на фестивалі ,був для всіх не лише приємним, але й сповненим незабутніх вражень. Розселені по всій північній Італії українці під час фестивалю відчули себе однією родиною, поринули у виняткову фестивальну атмосферу, у рідну культуру і традиції.
Проведення такого фестивалю -це подія в ім'я розвитку культурного потенціалу української нації, збереженню її духовності та самобутності українців за кордоном.
          Не можна не відзначити подію, яка стала  важливою для історії нашого краю, Буковини. Вперше представник України  обрана до міської ради міста Пескара ,колишня мешканка села Корчівці, вчителька, заступник директора з виховної роботи Корчівецької школи - Катерина Алергуш .


 Вже багато років ця жінка займається активною громадською діяльністю в Італії . Працювала перекладачем при міській лікарні для емігрантів , зараз вона - президент асоціації АНОЛФ. Крім того, Катерина Алергуш – учасниця вокального ансамблю "Червона калина"    м. Пескара , який  здобув І мiсце в XXII інтернацiональному  фестивалi "CHORUS INSIDE SUMMER".


Такими людьми, як Вероніка Руснак  і  Катерина Алергуш , варто пишатись. Незважаючи на відстань, вони докладають максимум зусиль для збереження та розвитку культури та історії нашої неньки-України. А у нас, українців, з'являється надія та віра у  краще майбутнє нашої країни , в якій ми виборемо право на звання європейської держави.